Становлення кібербезпеки країн Скандинавії
Всего продано 0
Возвратов 0
Хороших отзывов 0
Плохих отзывов 0
АП 65
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЯК САМОСТІЙНОГО ЯВИЩА 3
1.1 Важливість інформаційної безпеки в інформаційну добу 3
1.2 Генеза поняття «кібербезпека» та підходи різних авторів 6
1.3 Основні складові кібербезпеки 12
Висновки до розділу 15
РОЗДІЛ 2. КІБЕРБЕЗПЕКА КРІЇН СКАНДИНАВІЇ 16
2.1. Опис європейських документів по кібербезпеці 16
2.2. Розвиток кібербезпеки Фінляндії 17
2.3 Стан кібербезпеки Швеції 22
2.4 Стан кібербезпеки Норвегії 23
2.5 Вплив розвитку кібербезпеки скандинавських країн на європейські країни (співробітництво у цій сфері) 24
Висновки до розділу 28
РОЗДІЛ 3. ГЕНЕЗА КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ У ПОРІВНЯННІ З КРАЇНАМИ СКАНДИНАВІЇ 29
3.1 Перші кроки до розвитку кібербезпеки в Україні 29
3.2 Нормативно-правова база та відповідальні органи за кібербезпеку України 31
3.3 Загальні проблеми кібербезпеки України 36
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 41
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗА КІБЕРБЕЗПЕКИ ЯК САМОСТІЙНОГО ЯВИЩА 3
1.1 Важливість інформаційної безпеки в інформаційну добу 3
1.2 Генеза поняття «кібербезпека» та підходи різних авторів 6
1.3 Основні складові кібербезпеки 12
Висновки до розділу 15
РОЗДІЛ 2. КІБЕРБЕЗПЕКА КРІЇН СКАНДИНАВІЇ 16
2.1. Опис європейських документів по кібербезпеці 16
2.2. Розвиток кібербезпеки Фінляндії 17
2.3 Стан кібербезпеки Швеції 22
2.4 Стан кібербезпеки Норвегії 23
2.5 Вплив розвитку кібербезпеки скандинавських країн на європейські країни (співробітництво у цій сфері) 24
Висновки до розділу 28
РОЗДІЛ 3. ГЕНЕЗА КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ У ПОРІВНЯННІ З КРАЇНАМИ СКАНДИНАВІЇ 29
3.1 Перші кроки до розвитку кібербезпеки в Україні 29
3.2 Нормативно-правова база та відповідальні органи за кібербезпеку України 31
3.3 Загальні проблеми кібербезпеки України 36
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 41
Сучасні реалії постіндустріального суспільства, зумовлені значним ростом інформації, відкривають ще одну сферу життєдіяльності людини - інформаційну. Інформація в сучасному світі активно впливає на всі сфери життєдіяльності не тільки окремих суспільств і держав, але і усього світового співтовариства. Жодна сфера життя сучасного суспільства не може функціонувати без розвинутої інформаційної структури. Проникаючи в усі сфери діяльності держави, інформація здобуває конкретне політичне, матеріальне і вартісне вираження. Нині жодна сфера життя не тільки окремих суспільств і держав, але і усього світового співтовариства не може функціонувати без розвинутої інформаційної структури. Проникаючи в усі сфери діяльності держави, інформація здобуває конкретне політичне, матеріальне і вартісне вираження. Йде об'єктивний процес становлення інформаційного суспільства, у якому інформаційна діяльність є основою економічного процвітання і благополуччя [9].
Сьогодні інформація набуває матеріальної форми і володіння нею стає дуже важливим. До реалізації будь-які, цілком «матеріальні», рішення зараз випробовуються в інформаційній сфері. Аналізуючи зміст та роль інформації у сучасному світі, американський дослідник Маршалл Маклюен виводить тезу: «Істинно тотальна війна - це війна за допомогою інформації». Саме він першим проголосив, що в наш час економічні зв’язки і відносини усе більше набирають форму обміну знаннями, а не обміну товарами. А засоби масової комунікації самі є новими «природними ресурсами», що збільшують багатства суспільства. Тобто боротьба за капітал, простори збуту та інше відходять на другий план, а головним зараз стає доступ до інформаційних ресурсів, знань, що призводить до того, що війни ведуться вже більше в інформаційному просторі та за допомогою інформаційних видів озброєнь. Глобалізація інформаційних ресурсів стає визначальним фактором існування та виживання сучасної цивілізації
Сьогодні інформація набуває матеріальної форми і володіння нею стає дуже важливим. До реалізації будь-які, цілком «матеріальні», рішення зараз випробовуються в інформаційній сфері. Аналізуючи зміст та роль інформації у сучасному світі, американський дослідник Маршалл Маклюен виводить тезу: «Істинно тотальна війна - це війна за допомогою інформації». Саме він першим проголосив, що в наш час економічні зв’язки і відносини усе більше набирають форму обміну знаннями, а не обміну товарами. А засоби масової комунікації самі є новими «природними ресурсами», що збільшують багатства суспільства. Тобто боротьба за капітал, простори збуту та інше відходять на другий план, а головним зараз стає доступ до інформаційних ресурсів, знань, що призводить до того, що війни ведуться вже більше в інформаційному просторі та за допомогою інформаційних видів озброєнь. Глобалізація інформаційних ресурсів стає визначальним фактором існування та виживання сучасної цивілізації